烏克蘭語與俄語差別不大。一、烏克蘭語概述。烏克蘭人的語言。全球約有四千五百萬人使用，北美洲也有少數使用者，屬印歐語系斯拉夫語族東斯拉夫語支。大約十四世紀時由古俄語分化出來，使用西裡爾字母，共33個字母，其中有9個母音字母，22個子音字母，1個音組字母，以及1個無音字母——軟音符號，硬音符號以撇號(’) 代替。烏克蘭語現分西北方言、西南方言、東南方言及喀爾巴阡方言四種，標準語以東南方言區的基輔方言為基礎，共有38個音位，其中6個母音，32個子音。烏克蘭語詞的分類大致同於俄語，但格比俄語多一個呼格，這是由古斯拉夫語遺留下來的。句法組合型式則為主語－謂語－賓語型。二、烏克蘭語語音。烏克蘭語文字採用西裡爾字母，共有33個字母，沒有俄語中的ы、э、ё和硬音符號ъ，比俄語多4個字母：і、ї、ґ、є，以撇號（ ’）代替硬音符號ъ。在烏克蘭語裡，古代母音ы、и合併為и，發音介於兩者之間；母音и演變為現代的i;母音o、e在閉音節中演變為i，字母r表示濁擦音；в在詞末尾或另一子音前表示半母音；清音在濁音前也濁化，但濁音在清音前或詞末尾不清化。烏克蘭語字母表和俄語相比缺少三個母音字母ё、ы、э和硬音符號ъ，但是多出來了і、ї、ґ、є四個字母。另外符號’用在子音之後，表示前面的子音讀硬音（在俄語中即硬音符號ъ的作用）。三、烏克蘭語語法。語法方面，烏克蘭語的名詞、形容詞的性、數、格和動詞的體、時、人稱等跟俄語都很相近。陽性、陰性名詞有七個格。名詞同數詞"二、三、四"的第一格連用時，不象俄語那樣用單數第二格，而用複數第一格。動詞不定式詞尾是 -ти，第一變位法單數第三人稱詞尾則失去-тъ。過去時單數陽性的字尾是-в（讀作半母音у），其他形式是-па、-по、-пи。詞彙的基礎是原始斯拉夫語詞。此外，還有許多烏克蘭語特有的詞和借自波蘭語等其他斯拉夫語言的詞彙。烏克蘭語屬屈折型語言，詞法較俄語更為複雜。一、烏克蘭語名詞烏語名詞有三性、兩數、七格。詞性的區別大致可以從詞尾判斷：1.以子音結尾的大都是陽性：ліс樹林，герб徽章，чоловік男人2.以ая結尾的大都是陰性：мова語言，посмішка微笑，пісня歌曲3.以-о -е -ння -мня結尾的大都是中性：різдво 聖誕節 море海，ім"я名字，знання知識名詞格變化型別：第一變格法：以а/я結尾的陰性名詞以及少量的陽性名詞屬此變化。以a結尾（жа ча ша ща除外）屬硬變化；以я結尾屬軟變化；жа ча ша ща結尾屬混合變化變格例舉：單數硬變化 混合變化 軟變化I 軟變化II主格мова душа робітниця надія屬格мови душі робітниці надії與格 мові душі робітниці надії賓格мову душу робітницю надію具格 мовою душею робітницею надією位格(加у, в, на等) мові душі робітниці надії呼格 мово душе робітнице надіє複數硬變化混合變化軟變化I軟變化II主格мови душі робітниці надії屬格мов душ робітниць надій與格мовам душам робітницям надіям賓格мов душ робітниць надій具格мовами душами робітницями надіями位格мовах душах робітницях надіях呼格мови душі робітниці надії第二變格法：以子音或母音o結尾的陽性名詞以及以oeя結尾（變格時出現字尾атятен的除外）的中性名詞屬第二變革法。硬子音結尾的陽性名詞（以噓音жчшщ結尾的詞除外）和以o結尾的中性、陽性名詞屬硬變化；以й結尾的陽性名詞及以e或я結尾的中性名詞（變格時出現字尾атятен的除外）屬軟變化；帶重音的яр結尾的部分名詞，以及詞尾e前為噓音的中性名詞屬混合變化。變格例舉單數硬變化混合變化軟變化I軟變化II主格базар ложе край учитель屬格базару ложа краю учителя與格базарові/базару ложу краєві учителеві/учителю賓格базар ложе край учитель具格базаром ложем краєм учителем位格базарі ложі/ложу краї учителеві/учителю呼格базаре ложе краю учителю複數硬變化混合變化軟變化I軟變化II主格базари ложа краі учителі屬格базарів лож краів учителів與格базарам ложам краям учителіві/учителю賓格базари ложа краі учителям具格базарами ложами краям учителями位格базарах ложах краях учителях呼格базаре ложе краі учителі第三變格法：詞幹（去掉詞尾後留下的部分）為子音的陰性名詞屬此變化單數複數主格верф верфі屬格верфі верфей與格верфі верфям賓格верф верфі具格верф’ю верфями位格верфі верфях呼格верфе верфі第四變格法以ая結尾且變格時帶有後綴ятатен的中性名詞。單數複數主格лоша лошата屬格лошати лошат與格лошаті лошатам賓格лоша лошата/лошат具格лошам лошатами位格лошаті лошатах呼格лоша лошата烏克蘭語形容詞烏語的形容詞和名詞一樣有性、數、格的變化。根據詞尾的不同分為硬變化和軟變化。硬變化：陽性第一格詞尾為ий陰性為a中性為е的形容詞，如：молодий молода молоде；軟變化：詞幹末尾為軟子音н，陽性第一格為iй陰性為я中性為і的形容詞，如：синій синясині;硬變化：單數複數陽性中性陰性無性的區別主格молодий молоде молода молоді屬格молодого молодого молодоі молодих與格молодому молодому молодій молодим賓格молодий（無生命）/молодого（有生命）молоде молоду молоді（無生命）/молодих（有生命）具格молодиммолодиммолодоюмолодими位格молодім молодому молодім молодому молодій молодих軟變化單數複數陽性中性陰性無性的區別主格синій сині синя сині屬格синього синього синьоі синіх與格синьому синьомусиній синім賓格синій/синього сині синю сині/синіх具格синім синім синьою синіми位格синім/синьому синім/синьому синійсиніх形容詞變級：比較級有兩種構成方式，單一形式和複合形式。單一形式：在詞幹後加字尾-іш/ш，如：новий紅的-новіший較紅的，веселий快樂的-веселіший更快樂的。複合形式：在形容詞前加більш"更，較"менш"比較不，不怎麼"，如：більшвдалий較順利的，меншвідомий不太著名的最高階也有單一和複合兩種構成形式。單一式：在比較級前加най-，如：найновіший最紅的，найвеселіший最快樂的，найкращий最好的。複合式：найбільш加形容詞，найбільшвпливовий最權威的。
烏克蘭語與俄語差別不大。一、烏克蘭語概述。烏克蘭人的語言。全球約有四千五百萬人使用，北美洲也有少數使用者，屬印歐語系斯拉夫語族東斯拉夫語支。大約十四世紀時由古俄語分化出來，使用西裡爾字母，共33個字母，其中有9個母音字母，22個子音字母，1個音組字母，以及1個無音字母——軟音符號，硬音符號以撇號(’) 代替。烏克蘭語現分西北方言、西南方言、東南方言及喀爾巴阡方言四種，標準語以東南方言區的基輔方言為基礎，共有38個音位，其中6個母音，32個子音。烏克蘭語詞的分類大致同於俄語，但格比俄語多一個呼格，這是由古斯拉夫語遺留下來的。句法組合型式則為主語－謂語－賓語型。二、烏克蘭語語音。烏克蘭語文字採用西裡爾字母，共有33個字母，沒有俄語中的ы、э、ё和硬音符號ъ，比俄語多4個字母：і、ї、ґ、є，以撇號（ ’）代替硬音符號ъ。在烏克蘭語裡，古代母音ы、и合併為и，發音介於兩者之間；母音и演變為現代的i;母音o、e在閉音節中演變為i，字母r表示濁擦音；в在詞末尾或另一子音前表示半母音；清音在濁音前也濁化，但濁音在清音前或詞末尾不清化。烏克蘭語字母表和俄語相比缺少三個母音字母ё、ы、э和硬音符號ъ，但是多出來了і、ї、ґ、є四個字母。另外符號’用在子音之後，表示前面的子音讀硬音（在俄語中即硬音符號ъ的作用）。三、烏克蘭語語法。語法方面，烏克蘭語的名詞、形容詞的性、數、格和動詞的體、時、人稱等跟俄語都很相近。陽性、陰性名詞有七個格。名詞同數詞"二、三、四"的第一格連用時，不象俄語那樣用單數第二格，而用複數第一格。動詞不定式詞尾是 -ти，第一變位法單數第三人稱詞尾則失去-тъ。過去時單數陽性的字尾是-в（讀作半母音у），其他形式是-па、-по、-пи。詞彙的基礎是原始斯拉夫語詞。此外，還有許多烏克蘭語特有的詞和借自波蘭語等其他斯拉夫語言的詞彙。烏克蘭語屬屈折型語言，詞法較俄語更為複雜。一、烏克蘭語名詞烏語名詞有三性、兩數、七格。詞性的區別大致可以從詞尾判斷：1.以子音結尾的大都是陽性：ліс樹林，герб徽章，чоловік男人2.以ая結尾的大都是陰性：мова語言，посмішка微笑，пісня歌曲3.以-о -е -ння -мня結尾的大都是中性：різдво 聖誕節 море海，ім"я名字，знання知識名詞格變化型別：第一變格法：以а/я結尾的陰性名詞以及少量的陽性名詞屬此變化。以a結尾（жа ча ша ща除外）屬硬變化；以я結尾屬軟變化；жа ча ша ща結尾屬混合變化變格例舉：單數硬變化 混合變化 軟變化I 軟變化II主格мова душа робітниця надія屬格мови душі робітниці надії與格 мові душі робітниці надії賓格мову душу робітницю надію具格 мовою душею робітницею надією位格(加у, в, на等) мові душі робітниці надії呼格 мово душе робітнице надіє複數硬變化混合變化軟變化I軟變化II主格мови душі робітниці надії屬格мов душ робітниць надій與格мовам душам робітницям надіям賓格мов душ робітниць надій具格мовами душами робітницями надіями位格мовах душах робітницях надіях呼格мови душі робітниці надії第二變格法：以子音或母音o結尾的陽性名詞以及以oeя結尾（變格時出現字尾атятен的除外）的中性名詞屬第二變革法。硬子音結尾的陽性名詞（以噓音жчшщ結尾的詞除外）和以o結尾的中性、陽性名詞屬硬變化；以й結尾的陽性名詞及以e或я結尾的中性名詞（變格時出現字尾атятен的除外）屬軟變化；帶重音的яр結尾的部分名詞，以及詞尾e前為噓音的中性名詞屬混合變化。變格例舉單數硬變化混合變化軟變化I軟變化II主格базар ложе край учитель屬格базару ложа краю учителя與格базарові/базару ложу краєві учителеві/учителю賓格базар ложе край учитель具格базаром ложем краєм учителем位格базарі ложі/ложу краї учителеві/учителю呼格базаре ложе краю учителю複數硬變化混合變化軟變化I軟變化II主格базари ложа краі учителі屬格базарів лож краів учителів與格базарам ложам краям учителіві/учителю賓格базари ложа краі учителям具格базарами ложами краям учителями位格базарах ложах краях учителях呼格базаре ложе краі учителі第三變格法：詞幹（去掉詞尾後留下的部分）為子音的陰性名詞屬此變化單數複數主格верф верфі屬格верфі верфей與格верфі верфям賓格верф верфі具格верф’ю верфями位格верфі верфях呼格верфе верфі第四變格法以ая結尾且變格時帶有後綴ятатен的中性名詞。單數複數主格лоша лошата屬格лошати лошат與格лошаті лошатам賓格лоша лошата/лошат具格лошам лошатами位格лошаті лошатах呼格лоша лошата烏克蘭語形容詞烏語的形容詞和名詞一樣有性、數、格的變化。根據詞尾的不同分為硬變化和軟變化。硬變化：陽性第一格詞尾為ий陰性為a中性為е的形容詞，如：молодий молода молоде；軟變化：詞幹末尾為軟子音н，陽性第一格為iй陰性為я中性為і的形容詞，如：синій синясині;硬變化：單數複數陽性中性陰性無性的區別主格молодий молоде молода молоді屬格молодого молодого молодоі молодих與格молодому молодому молодій молодим賓格молодий（無生命）/молодого（有生命）молоде молоду молоді（無生命）/молодих（有生命）具格молодиммолодиммолодоюмолодими位格молодім молодому молодім молодому молодій молодих軟變化單數複數陽性中性陰性無性的區別主格синій сині синя сині屬格синього синього синьоі синіх與格синьому синьомусиній синім賓格синій/синього сині синю сині/синіх具格синім синім синьою синіми位格синім/синьому синім/синьому синійсиніх形容詞變級：比較級有兩種構成方式，單一形式和複合形式。單一形式：在詞幹後加字尾-іш/ш，如：новий紅的-новіший較紅的，веселий快樂的-веселіший更快樂的。複合形式：在形容詞前加більш"更，較"менш"比較不，不怎麼"，如：більшвдалий較順利的，меншвідомий不太著名的最高階也有單一和複合兩種構成形式。單一式：在比較級前加най-，如：найновіший最紅的，найвеселіший最快樂的，найкращий最好的。複合式：найбільш加形容詞，найбільшвпливовий最權威的。